Приватна садиба ''Світлиця гуцульщини"

Дуже теплий прийом, чудові господарі, сама садиба - надзвичайно колоритна, автентична і розміщена в неймовірному місці із шикарною панорамою. Дуже смачна кухня, відчували себе як вдома. Всім рекомендуємо, і щиро дякуємо господарям за цей комфортний і приємний відпочинок!

Господарі супер милі. Садиба затишна, простора і доглянута. Трішки прохолодно всередині, тому варто брати піжамку з довгим рукавом. З обох терас дуже гарні краєвиди на гори і місто. Вдалині видно віадук. Ввечері спостерігала як поїзд по ньому проїжджає і також атмосферненько дивитись на зорі ввечері. На кухні є все необхідне і дуже гарний глиняний посуд, довершує атмосферу дерев'яного інтер'єру і загалом відпочинку в Карпатах. Щоб дійти з міста до будинку треба трохи піднятись пагорбом. Для мене це плюс, бо рух зайвим не буває, але для когось з проблемами зі здоров'ям може бути складнувато. До великого віадуку біля Парафіяльної церкви Різдва Пресвятої Богородиці пів години пішки. До іншого великого віадуку година. Навколо міста багато гір, на які точно варто піднятись, я обрала Кукул для середньої складності. Загалом враження тільки найкращі, дякую Оксані та Валерію🫶🏻

Під час відпочинку сподобалось все. Мене заселили раніше розрахункової години і одразу нагодували сніданком. Розраховуватись можна готівкою, можна переказом на карту. З вікна було видно верхівки Петроса і гори Піп Іван. А також один з акведуків Ворохти. Від вокзалу іти зовсім недалеко, але, справді, доволі крутий підйом. Господар сказав, що порівняно з вокзалом, різниця метрів 20. Добре, що він зустрів мене внизу і показав коротшу стежку, і я мала лише рюкзак і невелику сумку на плечі. Але саме тому, що хата стоїть на підвищенні, звідти відкривається такий неймовірний вид на гори, і вся Ворохта внизу, як на долоні. Справжня хата 1850 року. В кожній кімнаті піч. Автентичні меблі. Перше відчуття, коли заходиш, що потрапив в музей, де дозволяють торкатись і користуватись експонатами. Але є всі необхідні сучасні зручності. В кожній кімнаті, навіть в санвузлі, встановлені теплові панелі, але піч на прохання теж топили. Можна користуватись кухнею, можна замовляти сніданки і вечері. Їх подають в глиняному посуді. Хазяйка дуже смачно і з душею готує. На горищі влаштований музей. Також приймають з тваринами. Дякую господарям Оксані і Валерію за чудовий відпочинок.

Млінці з вішнями дуууже смачні. І цікава екскурсія від господарів по їх музею гуцульського побуту. Всім раджу!